Futbol de lujo

Сьогодні приблизно о 18.00 за київським часом припинив своє існування футбольний куб "Честер Сіті". Клуб з 125 річною історією, який ротратив у пащу до голодного звіру, під назвою економічна криза. Казати про борги, кредити у сучасному футболі мабуть не варто, бо сучасні клуби без грошей у борг не можуть обійтися. Та і далеко не всі такі власники як у "Манчестер Сіті". Одні економлять на трансферах, інші - на зар.платах гравців, а деякі пропадають з футборльної карти Англії. Так, як це сьогодні сталося з "Честер Сіті".

"Честер" (а саме так клуб називався до 1983 року) за все своє існування проводив не дуже активне футбольне життя. Левову частину свого існування, клуб провів у нижчих дивізіонах чемпіоната Англії, неодноразово покидаючи Футбольну Лігу і знову туди вертаючись. Команда, яка виступає у Конференсії, п'ятому за значимістю футбольному дивізіоні чемпіоната Англії, не може мати великих титулів та голосних перемог. "Честер Сіті" у своєму доробку має 3 кубки Уєльсу та кубок Конференсії та ще 10 разів ставав фіналістом кубку Уєльсу. Далеко не кожна команда може похвалитися такими досягненнями, як "Честер Сіті". Та головне не кубки, які зараз перетворилися на бляшанк, чи перемоги, які вже усі забуті, а саме відношення до клубу. Ніхто, абсолютно ніхто, не захотів протягти руку допомоги Чеширському клубу. Ні його вихованці, ні бувші гравці не виділили ні фунта на клуб, який був для них майже рідною оселею, другою домівкою. З клуба, який кинули на призволяще навіть пацюки не побігли, бо їх там вже давно немає, по інакшому і не поясниш обставини в яких опинився клуб.

Приклад "Честер сіті" має бути сигналом для клубів, які живуть чи жили на широку ногу. Від тріумфу до забуття лише один крок, тим більше, коли футбол настільки пов'язаний з грошима, дурними грошима. Ми тебе не забудемо, "Честер сіті".

А тепер хвилина мовчання...

Кваліфікації вже завершані і сьогодні стартує груповий турнір найпрестижнішого кубку Південної Америки - Копа Лібертадорес. 32 команди, 8 груп. І хоч перший матч стартує сьогодні вночі, але 2 учасники 1/8 вже відомі. Ними стали Гвадалахара та Сан-Луіс. Що цікаво, з Аргентини ніхто не буде предсталяти країну з топ п'ятірки. А саме: Бока Хуніорс, Рівер Плейт, Індепендьєнтє, Расинг та Сан-Лоренсо. Це вперше за 27 років. Повз Лібертадорес пролетів і єквадорський ЛДУ.

Слід зазначити, що через чемпіонат світу у Копа Лібертадорес відбудеться перева, а турнір фінішує аж 16 серпня. Матчі будуть проходити, на відміну від Ліги Чемпіонів кожну неділю. Перейдемо до груп:

Група 1:

Корінтіанс

Серро - Портеньо

Індепендьєнтє

Расинг (Уругвай)

Прогноз:

Корінтіанс швидше за все займе перше місце, бо дуже багато грошей витратили боси клубу на контракти х Роналдо та Роберто Карлосом. Друге місце мабуть займе Серро - Портеньо з Парагваю. Також не треба забувати про чемпіона Колумбії та уругвайський Расинг.

Група 2:

Сан - Паулу

Насьональ

Онсе Кальдас

Монтерей

Прогноз:

Фаворитом вважаю бразильський Сан - Паулу. Друге місце по плечам кожній з команд.

Група 3:

Єстудіантес

Болівар

Альясма Ліма

Хуан Ауріх

Прогноз:

Єстудіантес - беззаперечний фаворит цієї групи. Діючий чемпіон Лібертадорес повинен без особливих проблем проходити усі ці команди. Другу сходинку посяде клуб із Перу.

Група 4:

Ланус

Блумінг

Универсаріо

Лібертад

Прогноз:

Перше та друге місце займуть Ланус чи Лібертад, група дуже слабенька.

Група 5:

Інтернасьональ

Серро

Депортиво Кіто

Коло\Универсідад Католіка.

Прогноз:

Інтернасьоналю по силам виграти цю групу, а от друге місце дуже хочеться, щоб зайняв Депортиво Кіто.

Група 6:

Банфілд

Насьонал

Депортиво Куенка

Морелія

Прогноз:

Банфілд виграє групу, а друге місце за уругвайським Насьоналем.

Група 7:

Велес Сарсфілд

Коло-коло

Депортиво Італія

Крузейро

Прогноз:

Група смерті! Фавориту відразу три. Велес, Коло-коло, Крузейро. Крузейро фіналіст минулого розіграшу Лібертадорес, Велес - одна з найкращих команд Аргентини, Коло-коло - чемпіон Чилі. Депортиво Італія - вдповідно явний аутсайдер, а з 1 та друге місце буде йти уперта боротьба. 1. Велес. 2. Крузейро.

Група 8:

Фламенго

Універсідад де Чілі

Каракас

Емелек/Ньюелз Олд Бойз

Лідер групи - Фламенго. Друге місце займе Каракас.

Розібравшись з командами трошки почекаємо до стартового свистка першого матчу у Уопа Лібертадорес. І побачимо, на скільки справдилися прогнози.

“Учитель, помогите мне с выбором, я не знаю, что мне выбрать. Я хочу жениться и в тоже время  хочу остаться с Вами. Мне жениться или быть с Вами?”.

Что бы ты ни выбрал, ты все равно проиграешь”.   Сократ

Останнім матчем в суботу було дербі між Ювентусом та Ромою. Матч учня та його учителя - Чіро Феррари та Клаудіо Рань’єрі . В Турині очікувалася вендета, поразка ще в перших турах стала не загоєною раною для вовків.

До матчу команди підходили у абсолютно протилежних настроях. Ювентус, як це вже на жаль стало звично програв Кьєво, а Рома без проблем розібралася з Дженоа, 3-0, бенефіс Тоні, його 2 м’ячі.  Багато сподівань покладали на новачка римської команди і його вихід з перших хвилин не був несподіванкою.

Південна трибуна стадіо Олімпіко( Курва Сюд) була абсолютно порожньою. Найактивніших уболівальників Юве та саму стару Сеньйору було знову оштрафовано, тепер вже за расистські вигуки. Прохід на Курву Сюд у матчі з Джало - россі фанам був заборонений. Але скориставшись моментом прихильники бьянконері влаштували акцію протесту у центрі міста.

Матч проходив за достатньо прохолодної температури (-3). Про “стоячий” футбол годі було і думати :). З перших хвилин нарешті вийшов Алекс Дель Пьеро, який склав компанію ще одному форварду туринців чи то бразилець чи то італієць Амаурі. У середній лінії нарешті з’явився малієць Сісоко. Через травми та поїздку на КАН він пропустив майже усе перше коло. Вийшов, і гру не зіпсував, навіть інколи я дивувався, як же він прекрасно грає у середній лінії, без сумніву ключова фігура у Ювентусі. Дуже не вистачало цього гравця бьянконері протягом усього сезону. Блискуче відіграв матч та прекрасно зупиняв атаки римлян. Вже на 2 другій хвилині туринські камери зловили момент, коли Лука Тоні тримався на меніск та накульгуючи попрохав заміну. Яка прикрість, тільки Лука почав забивати голи, як його знову спіткала травма. Схоже Лука знову вилетів на не визначений термін. Замінив бідолашного Тоні, “римський князь” – Франческо Тотті.

У перші хвилини команди грали дуже обережно, від оборони. Стара Сеньйора намагалася організовувати атаки через свій головний мозковий центр – Дієго, який вже грав на звичній для нього позиції, фантазіста. Невелика кількість штрафних та кутових нідочого небезпечного не призвело. Рома, тим часом чекала свого шансу. Дуже активним у Роми був Пізарро, Тотті виділявся своєю холоднокровністю та впевненістю, оборона у Роми грала на пристойному рівні. У першому таймі крім травми Тоні та декількох небезпечних моментів у воріт Жуліо Сержіо, особливо нічого не трапилося.

На початку другого тайму джало – россі вирішили, що називається “показати м’язи”. Невеличкий штурм біля воріт Буфона у вигляді кутових та штрафних, показав, що Рома приїхала в Турин не за нічиєю. Але вже на 51 хвилині Александро Дель Пьеро сказав своє гучне слово. Блискучим ударом злету, лівою ногою, по більярдному, вивів Юве вперед, 1-0. Ромі діватись було нікуди, у цьому році вона ще не виконувала функції відігруючої команди. Тут потрібен той характер та воля, якими без сумніву володіють римляни. Вже на 68 хвилині Родріго Таддеі заробляє пенальті, фолить чемпіон світу, Фабіо Гроссо. До м’яча підійшов Тотті та без проблем виконав 11 метровий удар,1-1. Рома набагато активніше заграла після пропущеного м’яча, виділявся Вучиніч, який схоже грав на гострі атак Роми. Зрівнявши рахунок римляни не зупинилися. Після чергової контр атаки у виконанні Роми на побачення з Буфоном вийшов норвежець Ріізе, голкіперу більше нічого не залишалося, як фолити проти захисника, як наслідок - червона картка та бьянконері залишаються у меншості. Замість автора гола Дель Пьеро виходить запасний голкіпер Маннінгер.

Кульмінацією гри стала 93 хвилина, коли невтомний Пізарро видряпавши м’яча, виконав просто божественний навіс на Ріізе, який і вирвав перемогу для Роми. Fantastico. Bravo Roma!!!  Vergogna Juventus ...

Ще один програш Феррари, тепер вже урок від свого учителя.

Селтік Парк  переповнений, а це означає, що приїхав “улюблений” Рейнджерс.

До цієї гри команди підходили у різних настроях. Рейнджерс розгромив  вдома  Данди Юнайтед  з рахунком 7 -1 (покер Кріса Бойда), Селтік  виграв у Гамільтона з більш скромним рахунком 2-0.  Рейнджерс посідав першу сходинку у турнірній таблиці маючи у своєму активі 43 очки. Селтік йшов другим та мав 36 пунктів, плюс гру в запасі. Забігаючи наперед, скажу, що цей матч став справжнім новорічним подарунком для прихильників шотландського чемпіонату.

Селтік розпочав гру за схемою 4-4-2. У нападі грали грецький легіонер Георгіус  Самарас  та француз Фортюне. Зазначу, що більшу частину матчу Самарас грав на вістрі атаки і був без сумніву одним з найкращих та найактивніших у складі обох команд. Рейнджерс  розпочав з типової шотландської  виїзної схеми  4-5-1. З Крісом Бойдом на вістрі. Бойд, який забив п’ять м’ячів у минулому матчі, відзначився хіба що жовтою карткою, яку повинен занести собі у пасив. Я, відверто кажучи від Бойда нічого особливого не чекав. Перед грою та під час гри намагався згадати, коли востаннє він відзначився в Old Firm Derby, не згадав, навіть Вікіпедія не допомогла,  теж не згадала. Одне діло забивати  купу м’ячів у матчі з Данді, а інше, коли у суперниках  Селтік.

Перший тайм пройшов під диктовку Селтіка. Фортюне навіть гол забив, але  його не зарахував  арбітр, мотивуючи це тим, що був напад на голкіпера. З великим рахунком , Рейнджерс нічого серйозного не створив біля воріт Боруца, просто захищався як міг. Також перший тайм запам’ятався  високими швидкостями з боку обох команд. Боротьбою та непоступливістю. Декілька хороших моментів мав Самарас, але м’яч уперто не хотів  залітати у ворота. Маккрегор  був на висоті чи виручала поперечка.

Другий тайм продовжився під акомпонемент Селтіка  та забити ніяк не вдавалося. На 71 хвилині Кросаса замінює Скотт Макдональд.  І, о диво на 79 хвилині Селтік забиває та відкриває рахунок у матчі, відзначився Скотт Макдональд. 81 хвилина,  Лі Маккалок прекрасним ударом головою з кутового зрівнює рахунок у матчі, 1:1.  Досить неочікувано, доречі – це ПЕРШИЙ удар в ствір воріт у Рейнджерса.  Останні десять хвилин команди провели, як і очікувалося у боротьбі між двома командами, і відверто серйозних моментів не було.

1:1, Рейнджерс  міцно “засів” на першому місці, а Селтік продовжує наздоганяти. Відверто  Пожаліємо Селтік :)

Одним з найприємніш трансферів для мене та мабуть для деяких шанувальників італійської Роми, є перехід Лука Тоні у стан італійської Роми. 32 - річний чемпіон світу поповнить зграю вовків вже за кілька днів. Сам Тоні, якщо вірити італійському виданню Gazzetta dello Sport, неможе дочекатися того дня, коли поставить автограф під контрактом.

Він вже не одноразова зазначав, що хоче покинути Баварію та перебратися додому. Як бачимо, найкращий варіант - це Рома. За неофіційними данними Лука буде отримувати близько 3,6 млн. євро за сезон. Імператор вовків виразив велике задоволення та радість, що Тоні (прямий конкурент за позицію у Тотті) опинится у стані джалороссі. Підкресливши, що це буде найкращий подарунок для клубу). Подивимось...

Мені, як прихильнику римського клубу в Україні звістка, про придбання італійського нападника стала дуже приємною. Але для тифозі клубу це не дуже припало до душі. Ран'єрі тільки - тільки почав награвати зв'язку Менез - Вучініч, як у стан Роми перебереться, без сумніву прекрасний гравець, але вже ветеран, яких у складі римської команди буде вже два (Тотті та Тоні). Хоча керівництво клубу спростувало інформація, щодо продажу Жеремі Менеза. А от Жуліо Баптішту, який повністю втратив місце в основі команди скоріше з усього продадуть. Чи побачимо ми зв'язку Тотті - Тоні? Мабуть, що так, але Тоні також уже часто грав єдиного фоварда у Баварії, на гострі атаки. У Ромі на гострі атаки грає Тотті чи за відсутності імператора - Менез. Та чи буде Менез грати у стартовому складі після приходу Луки? Ще є молодий Стефано Окака Чука, який теж грає на гострі. Можливо, якщо керманич Роми  перейде на атакувальну схему 4-3-3. Тотті чи Тоні на гострі, Менез та Вучініч (Окака Чука) на флангах. Добре, це все робота головно тренера команда, а наша, тихенько порадіти (емоціїї автора) за Тоні. Нестільки за перхід у Рому, скільки за ігрову прктику у ній (на що я дуже сподіваюся).

Дуже хочеться побачити цього дійсно гарного гравця на чемпіонаті світу в ПАР. він ще пограє, він ще себе покаже. Чесно, не терпеться вже побачити елегантне святкування воріт від Лука Тоні. Нехай йому і 32, але він ще не збирається вішати бутси на цвях, а повний оптимізму і упевненості. Залишається побажати лише здоров'я та нехай травми обходять його стороною. Тоні давай!!!!!!

Сонечко, Настюша, я сподіваюся ти знайшла дорогу до мого сайту і зараз читаєш ці строки. Як бачиш, концепція трошки змінена, тут я викладав публікації на футболбні теми, але сьогодні захотілося чогось незвичайного, іншого. Футбол - почекає, тим більше вже немає для кого писати статті.Всі футбольні статті я робив для ред. колегії, це була моя робота, але ця стаття буде не роботою, а задоволенням, вибухом моїх почуттів,все для тебе, щоб ти відчула. Зараз я захотів написати про ті моменти в житті, коли ми не були поруч. Коли тебе не було поруч зі мною, коли мене не було поруч з тобою.

Після розлуки завжди у моєму серці була скорбота. І не важливо, що ця розлука була на декілька годин чи неділь. Моє серце завжди тягнулося до тебе. Рятували від жахливого болю мене твої прекрасні відкриточки та повідомлення. Ставало троши легше, не надовгий час, але я відчував полегшання. Я постійно згадавав і згадую, як було гарно, коли ми зустрічалися, проводили час разом. Я абсолютно про все забував, клопоти, проблеми, незгоди, все мало зовсім інший характер. Я хотів бути в першу чергу прекрасним для тебе, а вже потім для оточуючих. Я за тебе все, що маю віддам, без жалю та скорботи, бо головне у моєму житті - це ти. Ти - найпрекрасніше у моєму житті!!! Я вже давно обмірковував над подарунком для тебе, кохана. Чесно кажучи, хочу тобі подарувати обручку. Хотів на новий рік тобі припіднести кільце, замість годинника. Але, все обміркував та зупинився на думці, що зроблю подарунок на іншу дату. Мені не треба НІЧОГО, тільки аби ти, Настюша була поруч. Але на противазі нашим зустрічам постають банальні обставини. Бо ніщо не може зрівнятися з твоєю прекрасною усмішкою, поглядом, жестом, поцілунком. Хіба щось може бути дорожче для мене за тебе,кусічка? Звичайно - НІ! Бо всі мої досягнення завдяки тобі. Любов мене окрилила, вона дала мені мотивацію та сили.

Кожний футбольний матч з моєю участю я згадую зі сльозами на очах. Їх мало, але вони всі для мене дуже дорогі. Після кожного голу, я скручавав з пальців сердечко в знак нашого кохання. Мені хотілося забивати, бо в першу чергу я забивав для тебе, а вже потім думав про преміальні чи титули. В роздягальні, у сумці я завжди носив твою фотокартку. Я цілував її та промовляв твоє ім'я. Це було перед кожним матчем. Гол - це прояв великих емоцій та моїх почуттів. Після виграного нами матчу мені аплодували всі без винятку гравці та тренери. Вони аплодували не тільки мені, а й тобі, за натхнення.Травма стала важким фізичним та особливо психологічним болем. Але і із цієї ями я викарабкався завдяки тобі, бо знав, що ти кохаєш мене, та тобі також боляче, коли у мене щось не так. Твоя щира допомога поставила мене "на ноги". Далі справи пішли більш - менш гарно, та це зовсім не головне. Бо пріоритетом у моєму житті є лише ти.

Часто так буває, що єдине бажання - це бути лище поруч з тобою. Хочеться приголубити тебе, обійняти, поцілувати. При кожній згадці моє тіло покривається мурашками та мимоволі здригаються нерви. Дуже сумаю за тобою та згадую наші останні зустрічі. Там де ти кохана - там для мене і Рай.

Ми доповнюємо один одного, разом ми краса, шедевр найкращого митця. Картина, яка малювалася десятки років просвітителями єпохи Ренесансу, і ось тільки зараз вона стала справжнім мистецтвом. Цією картиною захоплюються інші, беруть приклад з неї, намагаються відповідати критеріям її. Та просто бути схожими на неї. Як тільки ми не разом, як тільки настає розлука, ми перетоворюємось на звичайних людей і абсолютно нічим не відрізняємось від інших. Повністю ідентичні з іншими. Та я завжди з надією чекаю на наступну зустріч, чекаю на відродження цього шедевру, який згасає при кожній нашій розлуці, і який освітлює всіх при нашій зустрічі. Він засвітлює, і люди лише крізь пальці спостерігають за ним та сходять на думці, що це справжнє мистецтво, це справжнє кохання. Хай так і буде, бо я кохаю тебе Сонечко, увесь світ для мене не існує без тебе.

Закінчити чи правильніше не закінчити, а поставити три крапки хочеться чи то вибаченнями, чи то проханням про розуміння. Я тебе дуже люблю, інколи буваю занудним, інколи, мабуть вже занадто інтелектуальним, але це все іде після наших почуттів, любові, кохання один до одного. Ці слова у мене не в думках, а в душі. І кожна наша зустріч - це взаємне відкриття наших душ та їх об'єднання. Просто... дуже хочу відчути твій подих та солодкий присмак твоїх поцілунків, який зводить мене з розуму. Серце з грудей виривається, так хоче до тебе.

Ти у моїх думках. Я тебе шалено кохаю...

Далі буде...

Матч, який відкривав 15 тур у англійській прем’єр лізі  відбувся у Портсмуті на Фратон Парк, між однойменним клубом та новачком Барнлі. Поєдинок відбувся об 12.00 за лондонським часом. Цікавинкою було те, що зустрічалися команди з найгіршою атакою (Портсмут) та команда з найгіршим захистом (Барнлі).

Портсмут, після домашньої поразки від М.Ю. продовжує залишатися у катастрофічному стані, як у плані гри, так і в турнірній таблиці. Портсмут має лише 7 очок після 14 турів та залишається найгіршою командою в лізі.

Барнлі справи трохи краще. Команда знаходиться на 12 місці у таблиці, свій останній матч вона програла на Аптон Парк, проти Вест Хему, з рахунком 5:3. Гра супроводжувалася постійними атаками Молотобійців і вже на 64 хвилині рахунок був 5:0(!) на користь лондонців.

Барнлі, розвівши м’яч у центрі поля, почав дуже активні наступальні дії. Стівен Флетчер мав декілька дуже непоганих шансів відкрити рахунок на Фратоні, але забракло майстерності шотландцю. Портсмут відповів лише дуже неточним ударом з центра поля. Здавалося таке враження, що Барнлі грав вдома,а Портсмут як міг захищався від постійних атак Барнлі.

На 34 хвилині відбувся дуже суперечливий момент. Арбітр матчу Майк Дін, ставить пенальті у ворота Барнлі. На повторі було дуже гарно видно, що порушення правил збоку Колдвела не було і Хрейдарсон відверто симулював. 11-ти метровий взявся пробивати екс футболіст Ланса – Діндан. Вдарив дуже просто для голкіпера Барнлі, Йенсена, і той без проблем парирував удар івуарійця,справедливість торжествує, 0:0.

Другий тайм завершувався під акомпонимент атак гостей, але дивідендів ніяких це не принесло,0:0,чи вистачить гостей на другий тайм? Йдемо на перерву.

У другому таймі гра вирівнялась і перевага Барнлі кудись зникла. Потихеньку ініціативу почав перебирати Портсмут, і на 65 хвилині повів у рахунку. “Дайвер” Хрейдарсон отримав передачу на межі офсайду, і лівою забив у дальній кут, 1:0. Це його 4 гол у сезоні. На 70 хвилині вийшов ветеран АПЛ, Нванку Кану.

У гостей абсолютно нічого не виходило в атаці, нападники Барнлі дуже сильно підсіли. Портсмут повністю контролював гру і утримував для себе комфортний результат. На 87 хвилині подвоїв рахунок Діндан, 2:0. Команда гостей повністю розчавлена. Барнлі навіть почав втрачати м’яч на своїй половині поля. Команда дуже сильно втомилася. Перемога Портсмута 2:0, перша перемога Аврама Гранта на чолі нової команди.

Поразка Барнлі стала підтвердженням, що лише на справедливість марно сподіватися, треба, в першу чергу використовувати свої моменти….

Справжньою родзинкою 12 туру чемпіоната Італії став матч між міланським Інтернаціонале та римською Ромою. Вся Італія просто не могла дочекатися цього супер матчу, який мав відбутися на Сан – Сіро. 14 очкова “яма” між цими командами не викликала байдужості.

Gadzetta dello Sport у суботу вже трохи відійшла від матчу в Києві, і повністю з концентрувалася на матчі туру у Мілані. Обидві команди підійшли до цього матчу у гарному настрої. Інтернаціонале, в середу здобув вольову, та як зазначила популярна італійська газета – блискучу перемогу! Рома, у четвер на стадіо Олімпіко здолала лондонський Фулхем, з рахунком 2:1. Обидві команди майже гарантували собі місце у плей – офф.

Матч із Ромою став більш привабливіший уболівальникам ніж попередні матчі з Палермо та Динамо. Команди підходили до цього матчу без особливих кадрових проблем. У лазареті міланської команди нікого не спостерігалося, у Роми вже давно лікується бразильський захисник Жуан та вожак римських вовків – Франческо Тотті. Ческо вже декілька неділь заліковує травму і його поява очікується приблизно через 2 неділі. На перед матчевій прес-конференції, Моуріньо розсипався у компліментах головному тренеру Роми, Клаудіо Ран’єрі. Але, не треба добре знати тренера Інтера, щоб зрозуміти, що він скаже після матчу,якщо його команда програє.

Стартові склади команд мене трохи здивували.  У Інтера були відсутні “герої учорашнього часу” , а саме – Снейдер, Баллотелі, Ківу, Самуель. Ці гравці опинилися на лаві запасних. Їх вихід у другому таймі був повністю прогнозований. Щодо Клаудіо Ран’єрі, то він ще намагається експериментувати зі стартовим складом. Це зрозуміло, бо біля керма команди він усього декілька місяців. Зміни стосувалися захисної ланки та нападу. Замість Касетті вийшов Мотта, який зіграв усі 90 хвилин із Фулхемом. У нападі за відсутністю головного бомбардири команди, вийшов дует форвардів – Мірко Вучініч та Жеремі Менез. З лондонцями у нападі грали Жуліо Баптішта та Стефано Окака Чука . Баптішта все частіше опиняється на лаві запасних, але ще у минулому сезоні, при Лучано Спаллетті він мав стабільне місце в основі.

Свисток рефері пролунав о 21:45 за київським часом, гра почалась.  Рома відразу ж заволоділа м’ячем і на третій хвилині могла повести у рахунку. Вучініч не використав вихід один на один. Перша десятихвилинка була повністю за римською командою, і вже на 13 хвилині Рома відкрила рахунок. Вучініч прекрасним ударом головою забиває у ворота Жуліо Сезара. Цікаво, що у Роми голкіпером був теж Жуліо, ось тільки Сержіо. У першому таймі Інтернаціонале стовідсоткових моменті не мав. І перший тайм запам’ятався лише прикрою травмою другого капітана Роми, Данієле Де Россі. Дуже грубо проти нього зіграв Патрік Вієра.

На початку другого тайму прогнозовано вийшли Снейдер та Баллотелі. Ці заміни виявилися вдалими на 49 хвилині, коли Ето’о зрівняв рахунок. Рома більше гостро не атакувала, але не можна сказати, що вона відсиджувалася обороні. У захисті римляни дуже грамотно грали, не давали багато простору Ето’о та Баллотелі. Під постійною опікою грав Снейдер. Окака Чука, який з’явився замість Вучініча, підсилив атакувальні дії Роми, хоча заміна Вучініча просилася ще на початку другого тайму. Справжньою несподіванкою стала заміна Жеремі Менеза на Макса Тонетто на 74 хвилині. Нападника, який був лідером в атаці, міняти на захисника. Невже Ран’єрі погодився на нічию?

За цю заміну Клаудіо Ран’єрі поплатився негативними відгуками від Жозе, який назвав його боягузом. Цікаво, як би Інтер виграв, Моуріньо не змінив би свою думку? Компліменти перед матчем переросли у образи після матчу. Ama Inter ama Jose.

У такому випадку треба сказати, що Рома скоріше втратила два ніж здобула одне очко. Заміна нападника, лідера команди, на центрального захисника виглядає абсолютно нелогічною. Чи наважиться Ран’єрі при такій грі зняти нападника, скажімо Тотті, замінити його на захисника? Багато питань, але одна відповідь: гра покаже.

Європейські баталії продовжилися у Четвер. На зміну популярній  Лізі Чемпіонів, прийшла менш популярна, але не менш цікава Ліга Європи. Багато цікавих матчів пройшли вчора на європейських полях. Деякі команди вже після четвертого туру могли забезпечити собі місце у плей – офф ( Шахтар, Аякс, Вердер, Спортинг, Бенфіка). Цим клубам хотілося почуватися комфортно у групі, та зосередитися на виступах у чемпіонаті. Але тільки донецький Шахтар і Бременський Вердер тепер можуть думати про найближчі матчі у своїх чемпіонатах.

Велике зацікавлення викликав матч між загребським Динамо та амстердамським Аяксом. Детальніше хочеться зупинитися саме на амстердамцях.

Аякс зараз дуже гарно виглядає у чемпіонаті Нідерландів. Займає першу сходинку у турнірній таблиці. Останню гру Аякс провів вдома у дербі зі своїм непримиримим ворогом – Фейенордом. Амстердамці просто з непристойним рахунком розгромив опонентів, кінцевий результат 5:1.Особливо небезпечні у Аякса - це його форварди: колумбієць Суарес та серб Пантєліч, який нещодавно змінив берлінську прописку на амстердамську. Обидва основні форварди у своїх збірних, Суарес взагалі може встановити рекорд чемпіонату Нідерландів, який за 12 матчів забив 14 голів. Пристойний результат. Голкіпер, викликається у збірну і є №1. Хоча, не так гарно виглядав Аякс, скільки погано виглядав Фейенорд. Схоже, криза у Фейенорда продовжується досі. Не відмітити гарну гру Аякса зараз просто неможливо. Але ЕРЕ дивізія далеко не найсильніший чемпіонат у Європі, і тому справжню силу біло – червоних можна побачити лише у Європі.

Матч у Загребі міг вивести амстердамців достроково у плей – офф. Стартові склади обох команд виглядали досить пристойними. Сербсько – колумбійський тандем вийшов у старті нідерландців. Початок матчу був повністю за Аяксом. Центр поля, володіння м’ячем, небезпечні моменти – все це можна віднести до активу біло – червоних. Динамо натомість, сподівалося на помилку в обороні Аяксу. Вже на 12 хвилині після скидки головою Ван Дер Віля, Марко Пантєліч виводить Аякс вперед, 1:0. У Динамо ні в нападі, ні у півзахисті  абсолютно нічого не виходило. Аякс, після забитого м’яча вдало грав у контратаці. Про те, до кінця першого тайму ще декілька м’ячів могли опинитися у сітці воріт хорватів, але гарно грав голкіпер і на висоті був ветеран хорватської збірної Роберт Ковач.

До речі, матч відбувався на Максі Мірі, який повинен бути знайомим для українських  уболівальників по виступам збірної України з Хорватією. Фішкою матчу були порожні трибуни. Ні, це не ігнорування уболівальниками європейського матчу, а заборона УЄФА. Після дебошу хорватських фанів у Тімішоарі, європейська федерація дискваліфікувала стадіон Динамо та відібрала 3 очки за перемогу у Румунії. Підтримку Аяксу забезпечували журналісти з Нідерландів, які “вибухали” після кожного забитого голу їхньої улюбленої команди (чесно кажучи, якби я не знав, що там розташовані журналісти, то міг би їх переплутати з торсидою Аяксу. Підтримували команду від першої і до останньої хвилини, хоча їх було не більше 40 осіб!).

Вилучення Куфре, під кінець першого тайму, повністю розклеїло Динамо, яке і у повному складі особливо не турбувало кіпера амстердамців та збірної Нідерландів – Стекеленбурга.

Не встигли гравці Динамо вийти з роздягальні, як де Зьов поставив своє прізвище на табло, 2:0 (і знову шум на секторі журналістів). Далі, якщо небезпечні моменти виникали, то тільки біля воріт Бутіча. Мабуть голкіпер разом з капітаном Робертом Ковачем, були найкращі у складі Динамо. Ще, як мінімум два голи міг провести Аякс, дуже старався Суарес, який на мою думку разом з Пантєлічем були найкращі у складі Аяксу.  На 76 хвилині нерви здали у Калельо, який отримав другу жовту картку і достроково залишив поле. Після цього, матч можна було завершувати, складалося враження, що біло – червоні  тренуються зі своїм молодіжним складом. Фінальний свисток, 0:2. Аякс вже однією ногою у плей – офф.

Звичайно, про справжню силу та клас амстердамської команди казати зарано, схоже команда відроджується, після феєричного 1995 та головне, що є гравці, які хочуть ще пограти в Амстердамі і тренер,який може з молодої команди створити справжній моноліт. Чекаємо опонента Аяксу у кваліфікації, ось тоді і подивимось, що зараз представляє собою легендарний Аякс.

Останні хвилини…

Вчора ввечері Динамо програло свій другий матч у своїй  групі у Лізи Чемпіонів. Перший на своєму полі у цьому розіграші. І, на жаль вже не вперше на останніх хвилинах. Спробуємо розібратися, що стало на заваді чемпіону України здобути історичну та дуже корисну перемогу над італійцями.

До четвертого матчу у своїй групі Динамо підходило у досить непоганому настрої. За підсумками першої половини групового турніру Біло – сині займали другу сходинку, попереду була лише Барселона, позаду – Рубін та Інтернаціонале. Тобто, гра в Києві з чемпіонами Італії була, якщо не вирішальна, то багато чого пояснююча. Інтер прибув у Київ за дві доби до гри, а це вже казало тільки одне, прогулянки по Києву точно не буде. Склад у мі ланців був самим, що не є оптимальним. На конференції головний тренер Інтера, Жозе Моуріньо скаржився на травми своїх провідних гравців і не визначеності, щодо складу своєї команди. Багатьом здалося, що в Київ приїхав не грізний Інтернаціонале, а  якийсь поранений птах, якого залишилося тільки добити. Та, мабуть тільки довірливі журналісти чи фанати повірили і ледь не заплакали від “горя”  міланської команди. Як же вони були вражені, побачивши оптимальний склад чемпіона Італії та схему атаки, яка нагадувала  4-3-3. Начебто травмовані Снейдер, Ето’о , Баллотелі були в повній бойовій готовності та стартовому складі. Моуріньо виявився хитрий лис, обдуривши багатьох уболівальників, але тільки не головного тренера динамівців – Валерія Газаєва.

Склад киян був оптимальним, травмованими залишалися Шовковський та Діакате. Лінія захисту у Динамо незмінна протягом усієї Ліги Чемпіонів(Алмейда, Хачеріді - центр, Єрьоменко,Маграо- фланги), у півзахисті очікувано вийшли Ярмоленко, Нінкович, Михалик, Вукоєвич. Напад-Шевченко, Мілевський. Гусев опинився на лаві запасних, хоча я очікував появу Гусева у старті. У попередньому матчі з Карпатами Олег провів усі 90 хвилин.

Матч відбувся без усіляких перешкод, незважаючи на епідемію, яка вже завітала до Києва. Трибуни були заповненні, хоча ціни на квитки кусалися.  (200грн.) Погода була досить прохолодна,але звична для Києва.

Гра почалася жваво та на високих швидкостях. Активними були фланги динамівців та звичну для себе, високу гру демонстрували опорники – Вукоевич та Михалик. З рештою, це все дало свої плоди на 21 хвилині. Скидка Мілевського на Шевченка, той приймає м’яч на груди, не довго думаючи б’є правою і через пару секунд всі побачили круглого на спиною Жуліо Сезара.

1:0, все іде за планом!

Після цього голу було прогнозовано, що Динамо “сяде” в оборону та буде чекати свого шансу в контратаці. Цілком правильна тактика, бо опоненту потрібно будь-що забивати, можливо навіть не один м’яч.

У першому таймі,після забитого голу Біло – сині особливо не атакували, намагалися грамотно відіграти в обороні та не дати шансу прудконогим Ето’о та Баллотелі. Декілька небезпечних моментів мали міланісти, але Богуш спокійно відводив загрозу, хоча, невеличке нервування прослідковувалося у його діях ще у першій половині грі.

Другий тайм розпочався, зрозуміло з масованих атак Інтернаціонале. Інтер повністю притиснув киян до своїх воріт. Небезпечні удари, навіси, простріли, передачі – оборона Динамо усе це намагалася нейтралізувати, на допомогу приходили Богуш та каркас воріт (по черзі). У середині другого тайму складалося, що Інтер от-от заб’є. У біло – синіх до небезпечних моментів можна віднести лише удар повз ворота кіпера італійців. Неозброєним оком було видно, що захист киян вже дуже сильно втомився, і вони відверто програвали у швидкостях нападникам Інтера.

Заміна Мілевського на Гусева, скоріше з усього була виконана, щоб трохи додати швидкості в атакувальному плані. Мілевський вже підсів, та і високою швидкістю він ніколи не відзначався. Гусев, досить непогано дивився на фланзі організовуючи контрнаступи Динамо. В атаці у біло – синіх нічого не виходило. Дуже часто вони втрачали м’яч на підступах до штрафного майданчика. Кияни не організовували атаки через центр поля, який був абсолютно вільним. Центр хави  Інтернаціонале постійно були біля володінь Богуша, центр поля був вільним, а от Динамо цим не скористалося. У таких випадках кажуть: “Гол назрівав”.

Ще одна масована атака Інтера, зряча передача Снейдера(мабуть найкращого гравця у міланістів) на Мілітто, той опинився зовсім без опіки (привіт Маграо), і технічно розвів голкіпера і м’яча покутам, 1:1. У Динамо у атаці нічогісінько не виходило, а тут ще і захист втомився, та не встигав закривати гравців, і кіпер киян “каші наварив”. Не встигла секундна стрілка зробити декілька обертів, як м’яч знову опинився у сітці динамівців. Абсолютно вільний Мунтарі наніс потужного удар у площину воріт, Богуш невдало накриває м’яч, підхоплення і Уєслі Снейдер робить рахунок 1:2, і забиває свій перший гол у Європі за Інтернаціонале. Все, гра завершена.

Нехочеться, щоб усіх собак повісили на Богуша, хоча другий пропущений м’яч повністю на його совісті. Винен також і захист киян, півзахист, програла загалом уся команда, а не тільки Богуш чи Маграо. У площину воріт Інтера було нанесено усього 1(!) удар. ОДИН!!! На яку перемогу можна сподіватися?

Дуже прикро згадувати, що майже рік тому, на цьому ж стадіоні Динамо програло Порто, з таким рахунком. І біда не в однаковому рахунку чи розкладу  (нагадаю тоді теж кияни першими відкрили рахунок і пропустили два голи у кінцівці),Динамо знову починає пропускати на останніх хвилинах. Здається ми трохи забули при Газаєві цю “хворобу”, зараз схоже вона прогресує. Ще однією проблемою у біло – синіх є, відсутність швидкісного форварда, який би міг гарно зіграти на контракті. Те, що Динамо показувала у матчі з Інтером – це не контргра, від неї не було жодних плодів. Як правильно грати у контратаці з грандами продемонстрував нам Рубін, особливо з Барселоною.

Зараз Динамо на останньому місті у своїй групі, але попереду дві гри і все ще може змінитися. Головне до фінального свистка грати злагоджено в обороні, та вдало використовувати контрвипади, тримати м’яч у центрі поля якомога довше, і організовувати атаки, а не гратися дальніми неточними передачами.

Залишається лише вірити у команду,та щоб команда у себе вірила, і перемоги неодмінно прийдуть.